Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити.
Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Кидав п'яній зграї золоті червінці.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги.
Навоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Навонять.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Спіжові гармати.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
Улити, -ся. Cм. уливати, -ся.
Уловити, -влю, -виш, гл. Поймать. Лисичка.... так уже йому служить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. На́ тобі удку та піди собі риби влови.
Уразливість, -вости, ж.
1) Чувствительность къ боли.
2) Обидчивость.
