Волокниця, -ці, ж. Сифилитическія проявленія въ носу.
Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Дощ гурчить. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. 4) О свиньѣ: имѣть случку.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Нари́чити, -чу, -чиш, гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.
Озирнути, -ся. Cм. озирати, -ся.
Погононька, -ки, ж. Ум. отъ погоня.
Поробити, -блю́, -биш, гл.
1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. О6. Поробили собі маленькі списи.
2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ.
Стояка, -ки, ж. Въ загадкѣ: дерево, дубъ. Стоїть стояка, на стояці висить висяка (жолудь).
Хлібодар, -ра, м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі.