Бовтатися, -таюся, -єшся, гл. Плескаться. Кільки пак років, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? Вода бовталась в криниці. Бовтається у воді.
Вальбійка, -ки, ж. Корыто. Пайцата жрут з вальбійки.
Веліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказывать, приказать. Ой чому не прийшов, чому не приїхав, як я тобі, серденько, веліла? не веліти. Не позволить, не велѣть, запретить. Мені мати не велить з тобою, серце, говорить. Не велять ходити, дівчини любити. Я не велю милому журитися.
Живлю́щий, -а, -е. = живущий. Тільки де не де зостається пам'ять живлюща.
Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло!
Наповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. напо́внити, -ню, -ниш, гл. Наполнять, наполнить. Тут тобі, серденько, в степу погибати... Червоною кров'ю річки наповняти. а) Кубочки наповнять. б) неха́й вам бог наповня́є! Пожеланіе: пусть Богъ увеличить ваше благосостояніе.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ.
