Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? — Е, ні, не скоро. — А то ж якийсь біга. — Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ).
Жадати, -даю, -єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає.
Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Ум. карлючка.
Круль, -ля, м. Король. (Заимствовано изъ польск. языка).
Перемога, -ги, ж. Одолѣніе, побѣда, перевѣсъ.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Подив, -ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Ручка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. у ручки з ким братись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. 2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище въ вилкѣ — черенокъ рукоятка въ пилѣ въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой у келефа — верхняя часть, за которую держится рука ручка у огнива у лучка, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника у триба ( 17) и пр. 3) Каждая изъ пари желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). 5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (Cм. коритко, риштак). 6) Одна полоса покоса. Пройшли одну ручку. 7) божої матері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. 8) — пресвято́ї дїви. Раст. Gymnadeniа conopsea.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
