Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видюк

Видюк, -ка, м. Макъ-самосѣйка, Papaver Rhoeas.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЮК"
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Кукурікання, -ня, с. Пѣніе пѣтуха.
Пилити, -лю́, -ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала. Грин. III. 474.
Позавидіти, -джу, -диш, гл. = позавидувати. Желех.
Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.
Пустомолка, -ки, ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки. Котл. Ен. III. 47.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Снітиця, -ці, ж. = снітій. Вх. Пч. II. 37.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Шуги, шугу́ меж., которымъ прогоняютъ птицъ. Гой шугу з лугу, райськії пташки. Гол. IV. 547. Ой шуги в луги, райськії пташки. Мет. 331.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.