Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Двужо́н, -на, м. Двоеженець.
Же́вжичок, -чка, м. Ум. отъ жевжик.
Затаска́ти Cм. затаскувати.
Косильки, -льок, ж. мн. Раст. = сокирки.
Пивище, -ща, с. ув. отъ пиво.
Повисипувати, -пую, -єш, гл.
1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані.
2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані.
Позамурзуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Замуслиться, запачкаться (о многихъ). Ой як же ви позамурзувалися, діточки!
Правдиво нар.
1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Перед Богом стою і кажу правдиво.
2) Истинно.