Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Охотник, -ка, м.
1) Доброволець, волонтеръ.
2) Охотникъ. Раз у-осени пан поїхав на лови; з ним багато було охотників.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили.
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
