Бунтовничий, -а, -е. Мятежническій, принадлежащій, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене.
Великорозумний, -а, -е. Очень умный. Ти вже в нас великорозумний.
Возовиця, -ці, ж. Свозка хлѣба съ поля и время этой свозки. Після жнив Іванові — возовиця. Як настала возовиця, бідний брат запри воли і поїхав на своє поле по снопи.
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. Почула Леся Кирила Тура голос. на такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. Плаче-плаче, а далі й заридає у голос. Іван у голос тужить. у голос ударились. Заплакали громко. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. у свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. в один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? на голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Ум. голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю — по голосоньку пізнаю.
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду.
Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. На домовій раді в гетьмана. Збували... скот і рухомость домовую. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. домо́вий дідько. = домовик.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Притулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притулитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Прижиматься, прижаться. Дитинка притулилась до матері. Также о душевномъ состояніи: Нема в мене родиноньки, — Ні до кого притулитися.
2) Находить, найти пріютъ, пріютиться. Сам зостався серед хати, не знав куди притулитись. Аж ось дав мені Бог притулитись до 'дної вдови убогої. Де сирота безрідний притулиться? Де захисток собі знайде?
3) Прислоняться, прислониться; приставать, пристать. Притулюся плечима й до груби. Так уже воно притуляється, як горбатий до стіни.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
