Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Неподоба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Ум. палічка.
Переварювати, -рюю, -єш, сов. в. перевари́ти, -рю́, -риш, гл. Переваривать, переварить.
Передражнювати, -нюю, -єш, сов. в. передражнити, -ню́, -ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Почимхати, -хаю, -єш, гл. Скоро побѣжать. Так почімхав, аж сі за ним закурило.
Трейки нар. = тричі.
Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне.
