Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посадити

Посадити, -джу́, -диш, гл. 1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Чуб. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину. Мет. 95. 2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом. ЕЗ. V. 242. 3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить. Г. Барв. 276. 4)на лід. Поставить въ затрудненіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСАДИТИ"
Баба́йка, -ки, ж. Большое, прикрѣпленное къ лодкѣ весло. МУЕ. І. 35, 39. На баба́йку! На весла! (команда кормчаго).
Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
Відживіти, -ві́ю, -єш, гл. Ожить. Дожидали побачиться так, як дня соняшного, що його дожидає чоловік і радіє, одживіє, діждавшися. МВ. (О. 1862. І. 78).
Пилюра, -ри, ж. = пилюга. Конст. у.
Посмирнішати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть. Зробиться сумною і на яку часину посмирнішає. Стор. МПр. 153.
Прабабський, -а, -е. Относящійся къ прабабушкѣ, ей принадлежащій. Прабабські казали б казочки. К. Дз. 140.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Умаїти Cм. умаювати.
Хлібчичок, -чка, м. Ум. отъ хліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.