Вівсяниця, -ці, ж. Овсяная солома.
Грання́, -ня́, с. 1) Игра на инструментѣ. Почули вони весільне грання. Були танці під грання своїх музик. 2) Дѣтскія игры.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Щось наче майнуло поуз вікно. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Ще він грімить, а вже стріла майнула. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула.
Партиця, -ці, ж.
1) Лента (для украшенія).
2) = крайка. Ум. парти́чка.
Позагортати, -та́ю, -єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала.
Рисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Рисовать, чертить. Мальовали, рисували чорні брови мої.
2) Обходить? Другого дня, як ішла на поле, то вже рисувала через дві різи.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Старосвітній, -я, -є., старосвітський, -а, -е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. Ця пісня старосвітська. по старосвітськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськії жити, поти у нас і добро буде.
