Брикання, -ня, с.
1) Ляганіе.
2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Важливий, -а, -е. 1) Тяжелый, вѣскій. Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. 2) Важный. Те зілля дуже важливе од порухи.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Готува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Готовиться, приготовляться. Страшний суд ся приближає, — готуймося всі. Той половин бере, готується на смерть.
Дя́ка, -ки, ж. 1) Благодарность. Не сподівайся дяки від приблудної псяки. дя́ку віддава́ти. Приносить благодарность, благодарить. Пішов.... Богу дяку оддавати, що жив у ворога зоставсь. 2) Охота, желаніе. Як маш дяку, то зроб.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Переполохатися, -хаюся, -єшся, гл. Перепугаться, встревожиться.
Торохтій, -тія, м. Крикунъ, пустозвонь. Торохтія везти. Ѣхать порожнякомь, съ пустой бочкой.
