Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Зві́рик, -ка, м. Ум. отъ ii звір.
Кваша, -ші, ж.
1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш.
2) Переносно: плакса. Ум. квашка.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Розгортувати, -тую, -єш, гл. = Розгортати.
Смирити, -ся. Cм. смиряти, -ся.
Тем'яжити, -зку, -жиш, гл. Угнетать, держать долго въ принужденіи. Тем'яжив нас мало не цілий день мировий на сході, все щоб на розмір пристали, а ми не хтіли.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ.
Чапура, -ри, ж. = чапля.
