Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помоститися

Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОСТИТИСЯ"
Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
Доконча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчати.
Зачорто́ваний, -а, -е. = забісований. Полт. у.
Копові́з, -во́зу, м. = Возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. У копові́з. Во время перевозки копенъ.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув. Новомоск. у.
Обгін, -го́ну, м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Похваленство, -ва, с. Угроза. — робити. Угрожать. Тепер похваленство робе — уб'ю, каже. Н. Вол. у.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.