Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помоститися

Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 300.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОСТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОСТИТИСЯ"
Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Попайдити, -дить, гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.
Потік, -то́ку, м. Потокъ, ручей. Камен. у. Ум. потічок. Дійшов до потічка, став переходити, підкачав штани. Драг. 191.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Свинячка, -ки, ж. Ум. отъ свиняка. 2) Раст. = свинюха. Вх. Пч. II. 33.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОСТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.