Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позубцювати

Позубцювати, -цюю, -єш, гл. = позубити 2. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗУБЦЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗУБЦЮВАТИ"
Безсуд, -ду, м. = безсуддя. Столітній безсуд і тяжке насильство. К. Дз. 51.
Заса́лити, -ся. Cм. засалювати, -ся.
Обрубуватися, -буюся, -єшся, сов. в. обрубатися, -баюся, -єшся, гл. Дѣлать, сдѣлать бревенчатую ограду. (Гайдамаки) кругом обрубались лісом. ЗОЮР. І. 297.
Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Підвесілок, -лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники. ХС. VII. 427.
Підтяти Cм. підтинати.
Помножання, -ня, с. Умноженіе.
Пугарчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пугарь. 2) Рюмка. Шух. І. 307.
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗУБЦЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.