Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позсилати

Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗСИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗСИЛАТИ"
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Визнати, -ся. Cм. визнавати, -ся.
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали. Котл. Ен. І. 16.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Оплінь, -ня, м. = оплін. Г. Барв. 522, 523.
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Смішко, -ка, м. Насмѣшникъ, шутникъ, зубоскалъ. Смійся, смішку, дам тобі кишку. Ном. № 12670.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна. К. ПС. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗСИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.