Заті́патися, -паюся, -єшся, гл. Затрепетать, задрожать. Губа затіпалася. У Пороха руки затіпались. Серце затіпалось, немов хто доторкнувся до його. Затіпалось розшматоване тіло Речі Посполитої, як тіпається индик після того, як голова одрубана.
Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Зрукований, -а, -е. Обрученный.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Туркеня, турки́ня, -ні, ж.
1) Турчанка. У туркені на тім боці хата на помості.
2) Родъ крупныхъ сливъ. Ум. туркенька, туркененька, турки́нонька.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути.
