Виступ, -пу, м. Выступленіе.
Гаїння, -ня, с. = гаяння.
Звеселя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. звесели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Развеселять, развеселить. То пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. Моє серце звесели.
Когутище, -ща, м. Ув. отъ ко́гут.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Самоперше нар. Прежде всего.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки.
