Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Я парубку ганьби не даю. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині.
Гумористи́чний, -а, -е. Юмористическій. Швидко почулася і українська мова, навіть між поляками, в гумористичних оповіданнях.
Колючка, -ки, ж. 1) Шипъ растенія. Колючка залізла в ногу. 2) Колючее растеніе вообще. Бува і чоловік сьому колючці (будякові) пара. Прийшов у садок, намостив на дереві колючок і сів на їх. 3) мн. Названіе растеній: Echium vulgare L, Tribulus terrestris L, Xanthium spinosum L. Будяки, колючки стремлять на просторі та глуха кропива купчиться. 4) = колька. П'ять ніч не спала: колючка колола. Я стара людина: або ногу підколю, або колючка нападе, то й опізнюся.
Писарьок, -рька́, м. Ум. от писарь.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Тигитка, -ки, ж. Птица Vanellus cristatus.
Тригубий, -а, -е. Съ заячьего губою.
Тяжар, -ра, м. = тягар. Лиш один тяжар маю на серці.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати.
