Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc.
Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати.
Заскара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Забожиться, поклясться словами: Скарь ня, Боже!
Наздрі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Осмотрѣться. Як прийду додому, то свекруха не дає й наздрітися, все мене лає.
Пересолювати, -люю, -єш, сов. в. пересоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Пересаливать, пересолить.
Позадушувати, -шую, -єш, гл. Задушить (многихъ).
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Бабка на утори слабка. — розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Чабанистий, -а, -е. = чабаний. Ідут воли з Московщини, а все чабанисті.
