Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обселяти

Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами. О. 1862. II. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИ"
Відступ, -пу, м. Отступленіе. Котл. Ен. VI. 62.
Гре́бло́, -ла́, с. 1) = Греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.
Дзявкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Дзявкати. Сучечка біга коло хати та й дзявкотить. Чуб. II. 101.
Дома́зати Cм. домазувати.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Какарікати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] какарікнути, -кну, -неш, гл. Кукарекать, кукарекнуть. Cм. кукурікати.
Купільниця, -ці, ж. = купільник. Желех.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Подена, -ни, ж. Возвышеніе изъ камня, покрытое толстымъ слоемъ вѣтвей и соломы и служащее основаніемъ для стога. Шух. I. 166, 170.
Чамур, -ра, м. Растворъ извести съ пескомъ. Ананьев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.