Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нововірець

Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРЕЦЬ"
Вимусити Cм. вимушувати.
Відпечатувати, -тую, -єш, сов. в. відпечатати, -таю, -єш, гл. Распечатывать, распечатать. Вже твої жупани поношені, вже твої меди відпечатані. Чуб. V. 735.
Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Іговник, -ка, м. Игольникъ. Шух. І. 284, 154.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Перекидом нар. Перекувыркиваясь. Бич пішов перекидом. Грин. II. 246. іде мені земля́ перекидом. Кружится у меня голова. Славяносерб. у.
Позеленуватий, -а, -е. Зеленоватый, не вполнѣ зрѣлый. Яблука ще позеленуваті. Харьк.
Ротеня, -няти, с. Ротикъ. Г. Арт. (О. 1861. III. 110).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОВОВІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.