Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нікчемник

Нікчемник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 566.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІКЧЕМНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІКЧЕМНИК"
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Босоніж нар. Босыми ногами, босикомъ. Бігли босоніж дівчата. К. Чр. 41.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Оскомелок, -лка, м. Обломокъ сухой вѣтки. Рк. Левиц.
Пашкет, -ту, м. Паштетъ. Маркев. 157. І в кахлях понесли пашкети. Котл. Ен. II. 9.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов. К. (О. 1861. II. 228).
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Драг. 166. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались. Св. Л. 211. 2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Кв. Ухо причувалось. Щог. В. 107.
Фостик, -ка, м. Ум. отъ фіст.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІКЧЕМНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.