Випрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. випріти, -прію, -єш, гл. 1) Выпрѣвать, выпрѣть, выкипѣть (о пищѣ). 2) Выпрѣвать, выпрѣть, выгнивать, выгнить отъ сырости.
Криничний и кринишний, -а, -е. = криничаний. Умиваюся криничною та водицею.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку?
Очарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать, околдовать. Ти, дівчино, чаровниченька, очарувала-сь моє личенько, очарувала-сь серце і душу.
Покачатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Покататься, поваляться. Кінь покачався на траві.
2) Побѣжать. Текля... покачалась до його, крикучи: «Татко! тат-ко!»
Покундосити, -шу, -сиш, гл. Потормошить? Приїхала до нас пані у голубому жупані, а в нас вона да не прошена, буде вона покундошена.
Породитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою?
Хирний, -а, -е. 1) Болѣзненный, безсильный. Чоловік хирний. Та там дівча замліле, більш хирне, ніж здорове. До твоїх ніг мої руки хирні простягаю. 2) Ничтожный, плохой, скверный. Мовчи, хирний! Десь вража мати підкусила, щоб хирний тут ти не сидів. Ляж, хирний, та й мовчи, а з паном не рівняйсь!
