Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наздатний

Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 548.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗДАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗДАТНИЙ"
Данцува́ти, -цу́ю, -єш, гл. Танцовать. Шух. І. 33.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Занікче́мніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ.
Нахилити, -ся. Cм. нахиляти, -ся.
Особний, -а, -е. = особий. К. Хм. 109.
Позолотити Cм. позолочувати.
Чучуга, -ги, ж. = чечуга 1. Вх. Пч. II. 18.
Шукач, -ча, м. Искатель. Отсе ж тії шукачі й слідці розроілися скрізь купами, шукаючи та висліжуючи. МВ. ІІІ. 29.
Щадок, -дку, м. Потомокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗДАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.