Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наздатний

Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 548.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗДАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗДАТНИЙ"
Гаркати, -каю, -єш, гл. Картавить. Левч. 27.
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Засия́ти, -сия́ю, -єш, гл. = засяти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.  
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Гол. І. 259. Ум. соловієчко.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Анн. 263. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі. О. 1861. IV. 103.
Удоїти Cм. удоювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗДАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.