Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило.
Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Досва́татися, -таюся, -єшся, гл. Досвататься до чего нибудь.
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби.
Настачитися, -чуся, -чишся, гл. = настачити. Прядева на вірьовки не настачишся.
Обморочити Cм. обморочувати.
Побічниця, -ці, ж.
1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки.
2) Боковая доска колыбели.
Полудень, -дня, м.
1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. о-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні.
2) Полдникъ. Ум. полуденько.
Сьогорічній, сьогорішній, -я, -є. Этого года. Се очерет сьогорішній, тим він собі такті листатий. Вони пішли поміж стіжками, поміж скиртами жита торішнього й сьогорішнього.
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл.
1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Петрунева пенька слізоньками хлипає.
2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, — рипали, а з річки йшли чоботи, — хлипали. Ha.
