Балам! Балам! меж. Подражаніе ударамъ колокола.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Навро́чувати, -чую, -єш, сов. в. навро́чити, -чу, -чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. А вже нашу худобоньку наврочили люде.
Насміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, посмѣть. Оце прийду з роботи пізно, дак і світла не засвітять і не озвуться. А жінка не насміє.
Недобре нар.
1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням.
2) Зло.
3) Невкусно.
Облога, -ги, ж.
1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились.
2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. Cм. ризи.
3) мн. облоги. Оконная рама.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась.
2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни.
Спудза, -зи, ж. Пепелъ, зола.
Щикніти, (-нію, -єш?), гл. Скупиться.
