Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh.
Буркотун, -на, м.
1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркун.
2) Ворчунъ. Cм. буркун. Ум. буркотунець.
Вишкварка, -ки, ж. Вытопка, остатокъ послѣ вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. за масляні вишкварки не помирились, — т. е. изъ за пустяка поссорились.
Гноївка, -ки, ж.
1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко.
2) Erystalis tenax.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Не видко було ні ненависти, ні погорди.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Роскохатися, -хаюся, -єшся, гл. Воспылать любовью. Бідахи, роскохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали, схнуть.
Сіяти, -сію, -єш, гл. Сѣять. Козаченько пшениченьку сіє. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. — во́ду. Кропить водой.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи.
Шкалі мн. Клепки (бочечныя).
