Догука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Насилу догукався хлопця.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Зляшити, -шу, -шиш, гл. Ополячить.
Метри́чний, -а, -е. Метрическій.
Павлик, -ка, м.
1) Улитка садовая. Helix. Павлику-равлику, вистав ріжки на чотирі стежки.
2) Кружка глиняная.
3) Обувь изъ цѣльнаго куска кожи (б. ч. свиной), загнутаго въ видѣ башмака или туфли.
Пластововний, -а, -е. Съ гладкой шерстью, не курчавый. Пластововне ягня. Пластововний смух.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи.
