Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Зада́ння, -ня, с. = завдання. Яке важке задання бути діячем на далекій стороні.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки.
Наздогі́н, наздогі́нці, нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці.
Посагувати, -гую, -єш, гл. Садить невѣсту на посаг? Надѣлять приданымъ? Ішла красна Марусенька на посаг, питається, довідується від батенька: — а від кого, мій батеньку, посаг став? — «Від Бога, від добрих людей, дитятко. Посагуєть сам Господь Бог з ангелами, посагуєть тя, моє дитятко, з другими.
Росполохувати, -хую, -єш, сов. в. росполохати, -хаю, -єш, гл. Распугать, разогнать. Сипни пірнатими і росполохай хижих.
Сі мѣст.
1) = собі.
2) Им. пад. мн.ч. отъ сей.
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло.
2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті?