Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мирявий

Ми́рявий, -а, -е. Медленно дѣлающій, мѣшкотный, лѣнивый. Желех. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИРЯВИЙ"
Аву́! меж. для выраженія воя собаки, волка. Шейк.
Ата́ка, -ки, ж. Атака, нападеніе.
Вищебетати, -чу, -чеш, гл. Выболтать, высказать неосторожно.
Ґузва, -ви, м. = Ґуля. Вх. Лем. 408.
Зраз, -зу, м. 1) Черенокъ для прививки къ дереву. Желех. 2) Образецъ: колодка (у сапожниковъ). Желех. Вх. Зн. 22.
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! Конст. у. 2) Осолдатчиваться.
Печіркування, -ня, с. = печерування. Вх. Зн. II. 26.
Пооповіщати, -ща́ю, -єш, гл. Извѣстить (многихъ).
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Швець, шевця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИРЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.