Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі.
Кобилянка, -ки, ж.
1) = кобилярка.
2) = кобилинець.
Ладен, -дна, -не Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. я вже тепер ладен. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ.
Мета́льня, -ні, ж. = металь.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Схрестити, -щу́, -стиш, гл. Скрестить. Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна.
