Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луговий

Лугови́й, -а́, -е́ Принадлежащій лѣсу, выросшему на низменности. Cм. луг. Верби луговії зашуміли. АД. І. 248. По під лужечком стежечка, туди пішла молодая Катречка, із луговою водою говорила: ой водо, водо луговая, чого ти стоїш да тихая? Чуб. V. 722., Ум. лугове́нький. Ой водо, водо луговенька. Рк. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГОВИЙ"
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ. Желех.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик. Вх. Уг. 252.
На́ров, -ву, м. = норов.
Подосвідчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Позаневолювати, -люю, -єш, гл. Лишить свободы (многихъ).
Рамаття, -тя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
Тхорити, -рю́, -риш, гл. Вонять подобно хорьку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУГОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.