Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луг

Луг, -гу, м. 1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. Через темні високі луги ясним соколом перелини. КС. 1882. XII. 496. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Мет. 92. У зеленім темнім лузі червона калина. Мет. 97. 2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17. 3) = луговина. Вх. Зн. Ум. луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Рк. Макс. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. Чуб. V. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУГ"
Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Гольтяпа́, -пи́, гольтяпа́ка, -ки, ж. = Гольтіпа, гольтіпака. Все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах. К. ЧР. 185.
Літа́нья, -ньї, ж. Латанія, молебствіе. Літанью співає. Шевч.
Нашити Cм. нашивати.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза. Верхнеднѣпр. у.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Порозвеселятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Развеселиться (о многихъ). Бач, як наші старі порозвеселялися.
Пошастати, -таю, -єш, гл. Походить туда и сюда; пошнырять.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Г. Барв. 489. Тим часом мене тут призабули. Г. Барв. 317.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.