Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скраю

Скраю нар. Скраю. Моя хата скраю, я нічого не знаю. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРАЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРАЮ"
Гвіздє, -дя, с. соб. Гвозди. Шух. І. 88.
Далече́нько нар. Ум. отъ далеко.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Зблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Исходить блуждая.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345.
Нерадісний 2, -а, -е. Безотрадный. Все думки нерадісні клопочуть голову. Мир. Пов. І. 139.
Орчик, -ка, м. = барок. Kolb. І. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495.
Перемазати Cм. перемазувати.
Совгач, -ча, м. Песть въ сукновальнѣ. Мик. 481.
Турбація, -ції, ж. Безпокойство, хлопоты. Сідайте, турбації не заживайте. Котл. Ен. V. 13. От мені велика турбація. Ном. № 4987.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРАЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.