Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коропа

Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРОПА"
Гуж, -жа́, м. 1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.
Куцю! меж. Призывъ для свиней. Желех.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Драг. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. Шевч. 123. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме! Камен. у.
Охляп нар. Безъ сѣдла. О. 1862 X. 111. Сидя охляп на коні. Котл. Ен. III. 30. На коні сидить охляп. Шевч.
Погукування, -ня, с. Покрикиванья, крики, выкрики. Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II. 57.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Споюватися, -воююся, -єшся, сов. в. споїтися, споюся, -їшся, гл. Быть сплачиваему, сплоченному, пригнанному.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.