Добала́кати, -каю, -єш, гл. Договорить. Чи ти вже своє добалакав?
Домоту́р, -ра, м. = домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Ло́вчик, -ка, м. Ум. отъ ловець.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік.
Нала́пувати, -пую, -єш, сов. в. нала́пати, -паю, -єш, гл. 1) Нащупывать, нащупать, находить, найти ощупью. Тільки мацають по столу (сліпі), ніяк не налапають тієї миски. 2) Ловить, наловить, хватать, нахватать. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Провезти Cм. провозити.
Розора, -ри, ж.
1) = і. розор.
2) = ii. розор. Вообще передѣлъ, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугомъ, или между грядами, сдѣланная заступомъ. Запріг його у соху та й проорав розору.
Чуманіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) = чманіти. Вип'є без міри, та й після чуманів. Чуманіє в голові.
2) Сидѣть какъ одурѣлый, засиживаться. Сидимо — чуманіємо. Чого він чуманіє? — т. е. чего онъ медлить уходить.
