Вередити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить.
Волиняк, -ка, волинянин, -на, м. Житель Волыни.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Зрожай, -жа́ю, м. Урожай. Зрожаю нема, тільки зродила трава шовкова.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Золотая брама, а срібні одвірки. Ум. одвірочок.
Притихти Cм. притихати.
Уповання, -ня, с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання.
Хруп меж., выражающее отламываніе чего-либо. Разогнавшись, скакнув Петро і як раз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним хруп! одколовсь, і вже козак похиливсь назад,
