Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

антипцьо

Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТИПЦЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТИПЦЬО"
Відживити Cм. відживляти.
Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів. Стор. МПр. 143, 144.
Злобитель, -ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Канев. у. Є такі злобителі, що його підпалюють. Міусск. окр.
Йоломчик, -ка, м. Мерлушковая шапка съ нѣсколько заостреннымъ верхомъ, загибаемымъ внутрь. Вас. 156.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа. Гол. Од. 18.
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос. Левиц. І.
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНТИПЦЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.