Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

київ

Київ, -ва, м. Кіевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Вишиваний, -а, -е. Вышитый. Вишиваний рукав. Рудч. Ск. I. 162.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться. Чуб. V. 26.
Квартовий, -а, -е. 1) Вмѣстимостью въ одну кварту. 2) квартова цибуля. Лукъ, оставляемый на сѣмена; послѣднія продаются квартами, отчего и получилось названіе. Вас. 203.
Ніздра, -ри, ж. Мездра. Мнж. 187.
Покаменувати, -ную, -єш, гл. Побить камнями. Народ покаменує нас. Єв. Л. XX. 6.
Покірливий, -а, -е. Смирный, кроткій. Покірлива дитина. Душі покірливі. К. Досв. 117.
Пошкодувати, -дую, -єш, гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Усиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Чого се я такеньки і чим зажурилась?... Чи я ж сьогодні всиротіла? чи се тепер тільки зубожіла? МВ. ІІ. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЇВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.