Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

київ

Київ, -ва, м. Кіевъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВ"
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ. МУЕ. ІІІ. 29.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Доку́ча, -чі, ж. = докука. Стали раду радити, кого в некрути взяти; взяли би-сьмо багача, буде пану докуча. Чуб. V. 977.
Ме́нше нар. Меньше, менѣе. Менше вкусиш, борше лигнеш. Ном. № 5588. Менше з тим. Это не важно! пустяки! Побила? — Побила! — Менше з тим! Н. Вол. у. Ум. меншенько.
Полурибка, -ки, ж. Камбола? Баба сказала піймати полурибку і ззісти. Чуб. II. 252.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Потраплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. потравитися, -плюся, -пишся, гл. Попадать, попасть, попасться. Доставай, що в руку потрапиться. Чуб. І. 142. Він у городі був да потрапився й до його. Зміев. у.
Слав'янка, -ки, ж. 1) Славянка. 2) Азбука-кириллица. О. 1862. І. 80.
Удовицький, -а, -е. = удовиний. К. Псал. 257.
Хвильовий, -а, -е. 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. І. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЇВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.