Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

квітонька

Квітонька и квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 233.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІТОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КВІТОНЬКА"
Балабушок, -шка, м. Ум. отъ балабух.
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде. Черниг.
Заї́жка, -ки, ж. Закуска, заѣданье чѣмъ. Чарку вип'є для заїжки, та й більше ніяк не п'є. Слов. Д. Эварн.
Навздогі́н нар. Въ погоню, въ догонку. Як ухватить горлиця макогін да побіжить за припутнем навздогін. Чуб. V. 1155.
Північний, -а, -е. 1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97. 2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц. І.
Повішеник, -ка, м. = повішальник. ЕЗ. V. 209.
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Хвальш, -ші, ж. Фальшь, надувательство, обманъ. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КВІТОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.