Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрестити

Хрестити, -щу, -стиш, гл. 1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. МВ. І. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРЕСТИТИ"
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома. Н. Вол. у.
Нахопити, -ся. Cм. нахопляти, -ся.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Оправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оправити, -влю, -виш, гл. 1) Оправлять, оправить, обдѣлывать, обдѣлать. Канев. у. Я її оправив під скло... і висить у мене в світлиці. Г. Барв. 9. 2) Приводить, привести въ порядокъ, починять, починить. Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ. Котл.
Отіпанка, -ки, ж. 1) Оборванная женщина. Зміев. у. 2) = отіпання. Гол. Од. 35.
Передягання, -ня, с. Переодѣваніе.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Риндза, -зи, ж. Родъ творога, приготовленнаго въ желудкѣ молодаго ягненка или теленка. Шух. І. 213.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.