Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

їдиначитися

Їдиначитися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДИНАЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЇДИНАЧИТИСЯ"
Брезкий и брезький, -а, -е. = брезклий 1. Мнж. 176.
Две́речки, -чок, ж. мн. ум. отъ двері.
Доми́ти Cм. домивати.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Зари́ти, -ся. Cм. зарива́ти, -ся.
Оденок, -нка, м. Стогъ сѣна. Шух. І. 76, 108.
Підземельний, -а, -е. = підземний. Підземельне царство. Мнж. 44. У підземельній шахті. О. 1861. XI. 100.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. МВ. (КС. 1902. X. 150). Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять. Кв.
Прищепа, -пи, ж. Привитый черенокъ. Ум. прище́понька, прище́почка.
Селіток, -тка, м. Родившійся въ этомъ году.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЇДИНАЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.