Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здивлятися

Здивля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. здиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Засматриваться, засмотрѣться. На неї всі здивлялись. Подольск. г. 2) Спохватываться, спохватиться, замѣчать, замѣтить. І не здивишся, як опинишся у бабів на запічку, та ще добре, коли не в цебрі. Подол. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 144.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДИВЛЯТИСЯ"
Буденний, -а, -е. Будничный. Мир. ХРВ. 25. У буденний день п'єш, гуляєш. Чуб. V. 525. Шапка одна буденна, друга празник ова. Кв.
Дри́ндом нар. Рысью. Дриндом іде кінь. Вх. Уг. 237.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Н. п. Ми йому ґанки нарядили. Борз. у. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. Грин. III. 488. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. Г. Барв. 476. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. Н. п. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі. Н. п.
Невчас нар. Не во-время.
Переплигувати, -гую, -єш, сов. в. переплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Пішли до куріня, переплигуючи через густе огудіння. Левиц. Пов. 228.
Підлега, -ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской. Рудч. Чп. 250.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Попарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Спарить нѣсколько паръ. 2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток. К. Досв. 109.
Прикусити Cм. прикушувати.
Управителів, -лева, -ве Принадлежащій управляющему.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДИВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.