Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи.
Господа́ричок, -чка, м. Ум. отъ господарь.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість.
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Ма́тінка, -ки, ж. Ум. отъ мати. Матушка. Журба не матінка. Въ разговорѣ женщинъ между собою употребляется какъ слово обращенія. Ох, моя матінко, як утомилась! Як згадаю, що стояв він гордий та спокійний такий, — матінко!.. ні, не піду!.. Ум. матінонька, матіночка. А приходить додомоньку, б'є і лає матіноньку. А нема роду найвірнійшого над ту матіночку.
Медляк, -ка, м. = меделян.
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем.
Остров'їниця, -ці. Cм. остров'яниця.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку.
