Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згарен

Зга́рен, зга́рний, -а, -е. = зугарний. Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати. Грин. III. 613.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГАРЕН"
Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Глей, глею, м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. Ум. глейок.
Ди́нище, -ща, с. Мѣсто, засѣянное дынями.
Дура́к, -ка́, м. = дурень. Піди ж ти, чумак, піди ж ти, дурак, піди ж та проспись, із умом ізберись. Мет. 459.
Дяконе́нчиха, -хи, ж. Жена сына діакона.
Жоломі́ґа, -ґи, ж. Шутл. vulva. Вх. Зн. 17.
Море́ля, -лі, ж. Абрикосъ, мореля, Prunus cerasus juliana. Мкр. Г. 22.
Похвалити, -ся. Cм. похваляти, -ся.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє. Мет. 149.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГАРЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.