Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зась!

Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Ном. № 1004. Очима їж, а рукам зась! Ном. № 3822. Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Мл. л. зб. 47. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Чуб. V. 1114. Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш? Грин. II. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЬ!"
Дніпря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣпрѣ.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому. Грин. III. 502.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись. Г. Барв. 259.
Скойка, -ки, ж. Ракушка: устрица. (Камен. у.). Драг. 386.
Стопа, -пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. І. 75.
Таркач, -ча, м. Конь бѣлый съ черными или рыжими пятнами.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась! Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.