Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Ближче нар. Сравн. ст. отъ близько. Ближе. Ум. ближченько. Сядьте ближченько, мамо.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост.
Роздлубати, -баю, -єш, гл.
1) роздовбати.
2) Понять. Ніяк не роздлубаю, що воно є.
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. В церківку ввійшла. На горбочку притулилась убогенька церківця.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Ум. чепачо́к.
