Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загусти

Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. ЗОЮР. II. 31. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» Шевч. 57. А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Рудч. Ск. І. 64. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. Шевч. 611. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Мнж. 55. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Н. п. Г. Барв. 288. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько. Мет. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГУСТИ"
Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. КС. 1889. VII. 44. Гол. І. Вступленіе, 700. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку. Чуб. ІІІ. 98.
До́йда, -ди, ж. Охотничья собака, ищейка. Закр. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає. Котл. Ен. IV. 10.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. О. 1862. II. 39. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. Ном. № 12606. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками. Конст. у.
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Ощіп, още́пу, м. = ощепини. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. Ном. № 4211. За більшим поженись, то й того рішись. Ном. № 4829. Оксано! жалко мені тебе рішатись. Кв. І. 226. ума рішитися. Сойти съ ума. МВ. (О. 1862. І. 103). душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання). Алв. 16.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ. Черк. у.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГУСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.