Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загорянин

Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯНИН"
Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами. Стор. МПр. 125.
Макові́й 2, -вія, м. 1) Названіе дня, въ который чтится память муч. Маккавеевъ — 1 августа. ХС. І. 78. Маркев. 17. Сумно-сумно. Оттак було по всій Україні против ночі Маковія. Шевч. 150. 2) = макопійка. Вх. Пч. II. 10.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому. Рудан. І. 23.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Притикач, -ча, м. = притика 1. Шух. І. 165.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Щемелина, -ни, ж. Раст.: a) Pulmonaria angustifolia L. ЗЮЗО. І. 133. б) Pulmonaria officinalis L. ЗЮЗО. I. 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.