Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Відплачувати, -чую, -єш, сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю.
Дові́дне Cм. Довідно.
Завальни́й, -а́, -е́ = завалистий. Завальна зіма.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Звір лісу пролами та в хлів убереться. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Ум. ліска, лісочка.
Підсікатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. підсіктися, -січуся, -че́шся, гл. О лошади: сбивать, сбить копыто или поранить ногу.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать,
Скатерчина, -ни, ж. = скатертина.
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.
